Рудий Ліс в Чорнобилі

В результаті аварії на Чорнобильській АЕС близько 10 км² лісу, розташованого на захід від станції в безпосередній близькості від Чорнобильської АЕС, були сильно забруднені. В основному це були монокультурні плантації сосни звичайної. Ознаки радіоактивного ураження хвойних дерев проявилися вже при поглинених дозах близько 10 000 рівнів радіації Чорнобильського Рудого лісу. В області максимальної радіації, де розрахункова накопичена доза радіації досягала 8 000 – 10 000 радий, соснові насадження повністю загинули протягом декількох днів. Їх голки стали червонувато-коричневими, що дало назву «Рудий ліс».
Мертвий ліс представляв серйозну небезпеку, таку як пожежа, як джерело вторинного радіоактивного забруднення. У 1987 р було виконано поховання мертвих дерев і верхнього шару грунту шляхом вирубки, згрібання і укладання траншеї з подальшим засипанням шаром грунту товщиною близько 1 метра. Всього було поховано понад 4000 кубометрів радіоактивних матеріалів. Завдяки цим заходам потужність експозиційної дози гамма-випромінювання знизилася в 4-50 разів, і в другій половині 1987 роки (після дезактиваційних робіт) максимальні потужності дози склали 180 мР / год.
Згодом сосни та інші рослини відновилися природним шляхом, і їх вивчали багато ботаніки. Евакуація людей і припинення господарської діяльності мали позитивний фактор, переважує вплив радіації, а саме збільшення чисельності диких тварин Чорнобильського Рудого лісу, а також рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги. Покинута зона відчуження Чорнобильського Рудого лісу сьогодні перетворилася на справжній природний заповідник. Тут мешкають ведмеді і бізони, вовки і рисі, кабани і коні Пржевальського і багато інших тварин, не рахуючи пари сотень видів птахів.

Місцезнаходження Чорнобильського рудого лісу

Чорнобильська зона відчуження знаходиться на території України на території закритого режиму. Відстань до Києва 111 км. Доступ на територію Зони дозволений тільки співробітникам ̶ за спеціальними перепустками, або відвідувачам Зони ̶ по заздалегідь запланованим екскурсіях по відповідним перепустками. Прип’ять відокремлюють від Чорнобильської АЕС всього 3 км і Чорнобильський червоний ліс. В даний час відвідування Прип’яті дозволено тільки в складі організованих туристичних груп, з замовленими перепустками і строгими маршрутами. Але зустрічаються як одноденні тури, так і довші (до тижня).

Історія Чорнобильського Рудого лісу

Для того, щоб познайомитися з нинішнім станом Рудого лісу, потрібно трохи заглибитися в його не надто приємну історію. Рудий ліс знаходиться в 2-х кілометрах від Чорнобильської АЕС, саме ця безпосередня близькість до епіцентру сумних подій 1986 року зіграла з ним злий жарт. Після аварії на станції і в результаті вибуху атомного пожежі гігантські викиди радіоактивного пилу за допомогою поривів вітру покрили прилеглу лісосмугу. Саме цей пил моментально знищила дерева: сосни просто вигоріли від найвищого рівня радіації і різко змінили колір з зеленого на незвичайний для них червонуватий відтінок. Крім того, що мертві голки стали дуже небезпечними, у неї почалися незворотні процеси руйнування екосистеми навколо неї. Щоб уникнути ще більшої катастрофи було вирішено знести і закопати ліс.
У процесі поховання робітники використовували в основному спеціальні інженерні загороджувальні машини і бульдозери. Однак на архівних фотографіях видно, як ліквідатори вручну рубають дерева бензопилою, а з спецодягу надягають звичайну чімзу і одноразову пов’язку. Можна тільки здогадуватися, до яких наслідків призвело таке недбале ставлення до безпеки працівників. Недбалість проявилася і в іншому аспекті, пов’язаному з похованням лісу: глибина траншей, в які були кинуті зрубані дерева, становила всього 1,5-2 метра. Саме на цій глибині розташовані підземні води, тобто неграмотно розрахована глибина залягання привела до потрапляння небезпечних радіонуклідів в басейни Прип’яті і Дніпра. Процедура знезараження лісу не допомогла усунути або мінімізувати екологічні проблеми; навпаки, це тільки посилило їх.
В даний час ліс поступово відновлюється природним шляхом. На місці сосен розвиваються листяні насадження, за рахунок багаторічних трав відбувається повільне дернованіе грунту, поступово корінні жителі повертаються в ліс. Але є деякі зміни – деякі види дерев в результаті високого рівня радіації зазнали метаморфози: наприклад, у сосен деформувалася форма і довжина хвої, а їх кількість збільшилася. Тридцять років тому не тільки дивовижні природні куточки, а й присвоєний території статус ПТЛРВ, точки тимчасової локалізації радіоактивних відходів з високим рівнем забруднення, нагадують про сумну катастрофи тридцятирічної давності.
І все ж, на закінчення, треба віддати належне Рудому лісі. Ціною його життя ліс, як фільтр, затримував тонни радіоактивного пилу, тим самим рятуючи сотні тисяч людей від раптової смерті і потенційних хвороб.

Факти про велику пожежу на Чорнобильській АЕС в Рудому лісі 2015

На жаль, в відродженому заповіднику часті і руйнівні пожежі. У 2015 і 2020 роках великі пожежі спалили половину радіоактивного Рудого лісу в Чорнобилі (звіти https://en.wikipedia.org/wiki/Red_Forest). У центрі пожежі в Чорнобильському Рудому лісі спостерігався підвищений рівень радіації. При цьому Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила, що в Києві і області це не перевищувало норми. Згорів ряд занедбаних і окупованих сіл і територія Рудого лісу Чорнобиля. Тварини були змушені перейти річку Уж, щоб вижити, але, повернувшись пізніше, виявили, що їх корм (трава та інша рослинність) спалено дотла. Основні локації не постраждали. Місто Прип’ять ухилився від вогню, що пройшов на його кордоні.

Рівні радіації в Чорнобильському Рудому лісі

До сих пір в Зоні є місця зі значно підвищеною і навіть смертельної радіацією. Тривале незахищене перебування в таких місцях можуть призвести до серйозних радіаційним пошкоджень організму і навіть, можливо, до променевої хвороби. Однак тепер, завдяки зусиллям по очищенню Зони і з плином часу (радіація зменшується з часом через природного розпаду), підвищені рівні радіації виявляються тільки в безпосередній близькості від вибухнула атомної електростанції, в основному в слідом за найпотужнішими викидами на заході і півночі з реактора і в деяких районах. Рівні, які могли привести до гострої променевої хвороби, залишалися тільки в Чорнобильському саркофагу, величезному об’єкті «Укриття», в якому за товстими залізобетонними стінами зберігався розгорнутий реактор. У таких місцях можуть перебувати тільки професіонали при виконанні необхідних операцій.
Середні значення в Зоні коливаються від 0,3 мікрозіверта на годину від АЕС до 2,5 мікрозіверта поблизу. Радіаційні умови зони відчуження вельми різноманітні і змінюються (зменшуються) в залежності від відстані до джерела випромінювання. Середня доза опромінення людини в рік становить від 2,4 мілізіверта до 3 мЗв. Сьогодні в Чорнобилі середній радіаційний фон становить близько 0,29 мкЗв. У деяких місцях біля Чорнобильської АЕС число досягає 2,79 мкЗв. Сумарна доза зовнішнього опромінення, яку можна отримати за 10 годин перебування в зоні, в кілька разів менше, ніж при трансатлантичному перельоті (2-3 години в літаку).
Деякі місця в 10-кілометровій зоні відчуження і раніше залишаються небезпечними, тому відправитися в Чорнобиль можна тільки з кваліфікованими фахівцями. Під час всіх наших турів дозиметричний контроль проводиться кілька разів. Район є небезпечним і не призначений для прогулянок і обмежений, наприклад, «машинним кладовищем» села Россоха. Отже, відвідувачеві дозволяється пересуватися по Зоні тільки за встановленим маршрутом і тільки в супроводі гіда. Щоб не піддатися високому рівню радіації, бажано відвідати Чорнобильську зону в складі туристичної групи.

Чорнобильський червоний ліс сьогодні

Чорнобильський Рудий ліс – це близько 10 км² лісу, що прилягає до Чорнобильської АЕС, в основному в північному і північно-західному напрямку, як ви можете бачити на карті, що склало найбільшу частку викидів радіоактивного пилу під час вибуху реактора в 1986 році.